Офіційний сайт КДНЗ №7 «Теремок» комбінованого типу Дніпрорудненської міської ради

Розділи

Календар

« Січень 2022 »
Пн   3 10 17 24 31
Вт   4 11 18 25  
Ср   5 12 19 26  
Чт   6 13 20 27  
Пт   7 14 21 28  
Сб 1 8 15 22 29  
Нд 2 9 16 23 30  

Пошук

Комплексне самооцінювання про вивчення стану діяльності ЗДО

ДОВІДКА

про результати комплексного вивчення стану діяльності, стану освітнього процесу, стану ігрової діяльності, мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку у закладі дошкільної освіти №7 «Теремок»

 Способи (методи) вивчення: спостереження, вивчення та аналіз відповідної документації, відвідування занять, співбесіда із вихователями, працівниками закладів, анкетування батьків, вихователів.

Відповідно до наказу закладу дошкільної освіти «Про вивчення стану діяльності закладу дошкільної освіти» від 26.11.2021 року № було вивчено стан діяльності, стан освітнього процесу, стан ігрової діяльності, мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку у ЗДО №7 «Теремок».

Вивчення цих питань було проведено директором Ушаковою М.В., методистом Івченко І.В., членами проблемної творчої групи (Хижняк Ю.А., Фірсова О.В., Бороздіна Г.О., Дьяченко С.А., Пунько Т.С.) у термін з 15.11.2021 року по 26.11.2021 року.

Вивчення проведено з метою оцінювання освітніх й управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти,визначення сильних та слабких сторін закладу, ухвалення управлінських рішень; упровадження нового; змінення слабких сторін на сильні.

Вивчення здійснювалося за 4 напрямами, 36 критеріями, 69 індикаторами:

Освітнє середовище закладу дошкільної освіти (Створення безпечних, доступних умов розвитку, виховання, навчання дітей і праці, Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, Формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого освітнього простору).

Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду (Дотримання вимог державного стандарту, Організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі).

Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти (Ефективністьпланування педагогічними працівниками своєї діяльності та якість організації освітнього процесу, Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників, Налагодження співпраці між учасниками освітнього процесу, Методичне забезпечення закладу дошкільної освіти).

Управлінські процеси закладу дошкільної освіти(Сформована стратегія розвитку закладу дошкільної освіти, Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників, У закладі дошкільної освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу та розвитку громадського самоврядування, Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності) (інструментарій щодо вивчення додається).

Вивченням було встановлено, що освітній процес для дітей дошкільного віку у закладі дошкільної освіти №7 «Теремок» здійснюють педагоги:

вихователі групи: 17 вихователів;

помічники вихователів: 10 помічників;

музичні керівники: 2 керівника;

інструктор з фізичного виховання: 1 інструктор;

вчителі-логопеди: 2;

практичний психолог – 1;

списочний склад: 10 груп, 181 дитина;

Освітнє середовище закладу дошкільної освіти.

Для повноцінного розвитку дитини в ЗДО створені необхідні умови, що забезпечують належний рівень захисту життя і здоров'я дітей. Улаштування території та приміщень закладу дошкільної освіти, споруди і обладнання є безпечними (територія закладу огороджена, освітлена відповідно до норм, озеленена, облаштовані спортивні та ігрові майданчики для дітей раннього віку та дітей дошкільного віку, справний інвентар, є незначні пошкодження покриття. Відсутні розумні пристосування для дітей з особливими освітніми потребами (ООП), з причин відсутності у закладі таких дітей;

Організація середовища на території дитячого садка, забезпечує фізичний розвиток. З цією метою створено спортивний майданчик, де розміщені різноманітні спортивно-ігрові конструкції для ігрової та рухової активності дітей; баскетбольні щити, футбольне поле, смуга перешкод, але не обладнана Стежка здоров'я. Екологічна освіта дітей здійснюється завдяки створеному природничому осередку « Екологічна галявина» з розташованим обладнанням екологічного змісту та розташованими по всій території закладу, для просвітницької діяльності дітей та їх батьків, таблички з підписом назв кущів та дерев.Для ознайомлення дошкільнят з правилами дорожнього руху на території сплановане Автомістечко, де є можливість моделювання транспортними засобами з використанням дорожніх знаків.Для формування у дітей елементарних знань з безпеки життєдіяльності створено осередок «Школа пожежників». Для знайомства з традиціями та історією українського народа, села, створено міні-музей просто неба «Українське подвір’я» з великою кількістю експонатів.Для всіх вікових груп обладнано безпечні групові майданчики.

Заклад дошкільної освіти має приміщення з необхідним обладнанням для забезпечення освітнього процесу та життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти відповідно до типу та профілю закладу. Кількість вихованців закладу відповідає проєктній потужності будівлі; приміщення відповідають зросту та віку дітей та санітарно-гігієнічним вимогам; наявне необхідне обладнання, іграшки, посібники для виконання освітніх програм.

Функціональні групи приміщень у закладі дошкільної освіти такі:

групові осередки; спортивна зала; музична зала; харчоблок; адміністративні;

спеціалізовані: методичний кабінет, кабінети вчителів-логопедів, практичного психолога, Кабінет Безпеки, міні-музей «Світлиця»; медичний блок;пральня.

Усі приміщення обладнані з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог та вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності. У закладі створено умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти.В закладі проводиться гігієнічне навчання з усіма учасниками освітнього процесу з питань здорового способу життя, загартування, раціонального харчування, профілактики травматизму, інфекційних захворювань. Щоденно медичною сестрою проводиться огляд дітей, які відвідують заклад щодо виявлення у них ознак захворювань, термометрія; за планом-антропометрія; моніторинг стану здоров’я, фізичного та нервово-психічного розвитку дітей; за потреби-ізоляція дітей, що захворіли, та спостереження за ними; проведення протиепідемічних заходів у порядку, встановленому МОЗ України; спостереження за дітьми, які були в контакті з інфекційним хворим; проведення заходів по запобіганню педикульозу, гельмінтозу, боротьби з ними; санітарно-просвітницька роботи серед дітей, батьків або інших законних представників дитини та працівників закладу з питань здорового способу життя, загартування, раціонального харчування, профілактики травматизму, інфекційних захворювань.Медична сестра контролює проходження працівниками закладу обов’язкових профілактичних медичних оглядів в установленому законодавством порядку та веде пов’язану із цим документацію. У закладі з метою запобігання розповсюдженню та виникненню спалахів інфекційних захворювань створено ізолятор. Його розміщено на першому поверсі та облаштовано окремий вихід для дотримання протиепідемічних вимог. У закладі застосовуються форми медичної документації та звітності, встановлені МОЗ та МОН.

У закладі дошкільної освіти створено умови для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти. Основними чинниками в організації харчування дітей є безпечність, різноманітність, корисність та збалансованість.Але залишається актуальним питання збільшенням коштів засновником щодо покращення харчування дітей. Приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Адміністрація закладу впроваджує і постійно підтримує функціонування принципів системи HACCP на харчоблоці.

У ЗДО раціонально використовуються просторові можливості приміщень - роздягальні, групові кімнати, коридори. Спальні обладнано безпечними стаціонарними ліжками, що відповідають віку і зросту дітей.Туалетні кімнатине облаштовані всім необхідним та не цілком не відповідають санітарним умовам:є шафи для зберігання інвентарю для прибирання та спеціального одягу,але не відокремлені кабінки з дверима для хлопчиків та дівчат, є сходинки, пороги. В групах створені центри, зони і куточки для різних видів діяльності дітей, що сприяє поліпшенню психологічної комфортності інтер'єру, зростання пізнавального потенціалу оточуючих дитини предметів. Але стаціонарне обладнання , зокрема стелажі, шафи, полиці, не скрізь міцно прикріплені до стін, підлоги. не створено умов для можливості швидкої зміни конфігурації освітнього середовища, форм роботи з дітьми, з причин відсутності мобільних меблів та обладнання.

Матеріальне забезпечення майже відповідає вимогам: кожна дитина забезпечена індивідуальними меблями, посудом, але білизною не в повній мірі; тепловий та освітлювальний режим в групах у нормах; обладнані ігрові осередки та осередок творчого розвитку; в достатній кількості наявний ігровий матеріал, як дидактичний, так і розвивальний (педагогами вікових груп створено картотеки методичного матеріалу та обладнання за освітніми напрямами БКДО). В групах створені належні умови для розвитку дітей. Предметно-ігрове середовище груп дитячого садка організоване таким чином, що кожна дитина має можливість займатися улюбленою справою.

Весь груповий простір розподілено на зони: навчальну й ігрову. У кожній зоні розташовані ігрові, дослідницькі, пізнавальні центри, які доступні дітям. Групові приміщення гарні, затишні, привабливі, позитивно впливають на нервову систему дитини, але не в усіх групах є куточки усамітнення («маленький будинок») - те місце, в якому можна побути на самоті, яке має схожість з домашньою обстановкою. У кожній віковій групі створено сприятливе предметно - розвиваюче середовище, яке здійснює такі функції: організуючу, виховну і розвивальну. В групах «Мишенята», «Більченята», «Їжачки», «Метелики», «Ведмежата», «Зайченята», «Соняшки» закладу дошкільної освіти створено відповідні умови для забезпечення повноцінного освітнього процесу.

В установі обладнані музична зала (театральна зона, міні-музей музичних інструментів «Веселі нотки», стенд «Музична скринька», музичний центр, аудіо та відеозаписи) та спортивно-оздоровчий комплекс (фізкультурне обладнання: гімнастичні лави, спортивні мати, тунелі, масажні килимки для профілактики плоскостопості, м'ячі, кеглі, степи, фітболита ін. кімната для спелеотерапії). У даних приміщеннях проходять фізкультурні і музичні заняття, тематичні спортивні свята, дозвільні заходи. Тематичне оздоблення приміщень, пов'язане зі змістом подій, свят створює у дітей естетичні переживання, радісний настрій.

Створений пізнавально-розвивальний центр «Пізнайко» включає три напрямки освітньої діяльності з дітьми: формування психічного здоров’я (заняття з психологом), розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей (заняття з логіки та математики), формування знань з народознавства (заняття з народознавства в міні-музеї» Світлиця»). Всі осередки наповнені необхідним матеріалом та обладнанням в належному обсязі.

Оснащено кабінет психологічної служби (для корекційної та розвивальної роботи з дітьми та консультування батьків). У закладі дошкільної освіти практичний-психолог планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу. Із інтерв’ю з практичним психологом, з опрацювання документації зрозуміло, що проводиться постійна робота із навчання щодо визначення випадків булінгу, запобігання булінгу та можливих способів реагування («16 днів проти насилля»).

В установі діє логопедична служба (два кабінети). Вчителі-логопеди Фірсова О.В. та Бороздіна Г.О. не тільки вчать дітей говорити красиво та правильно, а й створюють умови для оволодіння мовою. Навколишня обстановка приваблива та загадкова для підтримки інтересу до занять. Кожен предмет несе смислове навантаження, естетичне задоволення та таємницю для того, щоб запросити дитину до діалогу. Мовний матеріал регулярно оновлюється в міру вивчення кожної нової лексичної теми. Ігри та посібники систематично змінюються протягом року (залежно від пори року). Це дозволяє організувати розвиваюче середовище у стінах логопедичного кабінету, створити комфортні умови для занять та емоційного благополуччя.

Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду

Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти.Проаналізувавши результативність заходів з педагогами, батьками, спрямованими на розуміння змісту БКДО, вивчено такі питання:

педагогічна рада закладу схвалила рішення про обрання та використання освітньої програми закладом; узгодила з освітньою програмою, за якою працює заклад, календарні плани вихователів.

Вихователі вікових груп забезпечені методичною літературою в повному обсязі відповідно до вимог комплексної освітньої програми для дітей раннього та передшкільного віку «Стежинки у Всесвіт» та програми розвитку дітей середнього дошкільного віку «Впевнений старт» (гр.»Калинка») у наявності у вихователів є перспективне та календарне планування освітнього процесу за програмою «Стежинки у Всесвіт», в достатній кількості роздатковий та демонстраційний матеріали. Вихователями забезпечена наявність дидактичних ігор за розділами програми (ведеться картотека методичного матеріалу та обладнання у вікових групах), створені умови для самостійного використання їх дітьми в повсякденні.

Освітній процес в умовах закладу — це цілісний процес взаємодії дорослих і дітей. Зміст та організація освітнього процесу визначаються принципами систематичності, активності, природовідповідності, які вимагають від педагога такої організації освітнього процесу, за якої максимально активізується діяльність дитини в пізнанні навколишнього світу, реалізації її творчих задумів та мрій.

Набуття ключових компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності за освітніми напрямами (спеціально організована навчальна діяльність (заняття); ігрова діяльність; самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.); індивідуальна робота; спостереження; екскурсії, походи; свята та розваги).

Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально.

У закладі дошкільної освіти здійснюється внутрішній моніторинг розвитку компетентностей здобувачів дошкільної освіти (за посібником «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» та відповідно до нього створеним інструментарієм за освітніми напрямами до вікової групи). Параметри моніторингу — 7 освітніх напрямів БКДО, критерії оцінювання розвитку вихованця ЗДО — компетентності дитини.

Середні показники компетентностей дітей за жовтень 2021/2022 н. р. відповідно вимог Базового компонента дошкільної освіти наступні:

• «Особистість дитини» — 66%

• «Дитина в соціумі» — 62%

• «Дитина в природному довкіллі» — 65%

• «Дитина у світі мистецтва» — 74%

• «Гра дитини» —74%

• «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» — 68%

• «Мовлення дитини» — 63%

З чого можна зробити висновки:

- Високий рівень якості освітнього процесу – 0%;

- Достатній рівень якості освітнього процесу - 75%; (о.н. «Дитина у світі мистецтва», «Гра дитини»;)

- Середній рівень якості освітнього процесу - 65%; (о.н. «Мовлення дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі»)

- Початковий рівень якості освітнього процесу - 0%

Виходячи з результатів дослідження досягнень дітей за освітніми напрямами БКДО, можна зробити наступні висновки: освітній процес в ЗДО спрямовано на достатню активізацію діяльності дитини в пізнанні навколишнього світу, формування досвіду дитини в різних видах діяльності.

Як відбувається організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі. У закладі дошкільної освіти забезпечено дотримання розпорядку дня. Правильний розпорядок дня — це раціональне чергування різних видів діяльності й відпочинку. Розпорядок дня дітей у вікових групах відповідає гігієнічним нормам щодо тривалості сну, організації різних видів діяльності та відпочинку, зокрема навчальних занять, а також щодо тривалості перебування на свіжому повітрі, рухової активності, кратності приймання їжі;розклад організації освітнього процесу повністю відповідає вимогам виконання освітньої програми;гранично допустиме навчальне навантаження відповідає віку дітей;в календарних планах вихователів висвітлено різні форми організації освітнього процесу.

Перевага надається організованим формам перебування дітей в закладі. Організовану навчальну діяльність дітей у формі занять в закладі планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Максимально допустима кількість організованих навчальних занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій — трьох. В процесі вивчення були переглянуті заняття та режимні моменти. Встановлено, що вихователі та помічники вихователів працюють у тісному контакті між собою. Це дає позитивні результати в роботі по засвоєнню знань та навичок дітьми. У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, педагоги проводять фізкультурні хвилинки. Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин. Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, проводяться переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю: вівторок та середа. Поєднуються та чергуються із заняттями з музичного виховання та фізкультури. Гурткові заняття у другій половині дня не проводяться, цей час, відведений для індивідуальної роботи з дітьми, ігор та самостійної художньої діяльності дітей. При плануванні вихователі передбачають попередню роботу з дітьми, індивідуальну роботу, роботу з батьками. Під час проведення занять вихователі використовують словесні, ігрові, інноваційні методи впливу на дітей, широко використовують різноманітну наочність. Вихователям під час підготовки до занять необхідно звернути увагу на підбір оптимальних методів та прийомів ознайомлення дошкільників з новим матеріалом.

Вихователі Саламаха В.Д., Івченко О.О., Саніна Я.О., Агафонова Є.М., Заріцька В.А., Пензій В.В., Дьяченко С.А., Колокол Л.Б., Воробйова Н.В., Ковальчук О.І., вчителі-логопеди Фірсова О.В., Бороздіна Г.О., музичні керівники Потурвай О.В., Клаус І.Г., практичний психолог Хижняк Ю.А. проявляють творчість у підготовці до занять, використовують ігрові прийоми, підбирають оптимальний стиль спілкування з дошкільниками. Діти володіють основними компетентностями в межах програми. В повсякденному житті залучають дітей до спільних рухливих ігор та фізичних вправ, привчають гратися дружно, дотримуватися основних правил. Тривалість рухливих ігор, фізичних вправ на прогулянках достатня.Під час занять проводяться фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи. Введено фізкультурну форму у вікових групах, вихователі постійно використовують її за призначенням.

Систематично виконується режим дня, під час якого забезпечується потреба дітей в русі, поряд з цим потрібно широко використовувати творчі ігри та прийом заохочення в організації рухової активності.

Вихователі постійно прищеплюють та закріплюють навички культурної поведінки дошкільників за столом, вправляють в умінні правильно сидіти під час їди, користуватися столовими приборами. Стимулюють дітей мити руки перед тим, як сідати за стіл, стежити за чистотою тіла, усувати забруднення та неохайність у зовнішньому вигляді, в разі потреби користуватися носовичком, відвертатися та прикривати рот під час кашлю, чхання. Вихователі вдало підбирають прийоми роботи для навчання та стимулювання дошкільників до самообслуговування, самостійності.

Фізичний розвиток дітей здійснюється систематично. Забезпечується фізкультурно-оздоровча робота: проводяться заняття з фізичної культури (у пристосованому приміщенні та на свіжому повітрі), ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну. Інструктор з фізичного виховання Пунько Т.С. дотримується структури фізкультурного заняття. Використовує на заняттях такі методи та прийоми: словесні (пояснення, вказівка, команда, розповідь), наочні (показ, імітація, різні орієнтири, знаряддя), практичні (вправи, завдання, ігрові прийоми, підтримка та допомога). В основному на фізкультурних заняттях переважають поточний та груповий методи організації дітей. Правильно розподіляє інструктор з фізичного виховання фізичне навантаження, враховуючи вікові особливості вихованців. Доцільно використовує фізкультурне обладнання, в тому числі і нетрадиційне, атрибути, посібники.

У групах послідовно проводиться робота з валеологічного виховання. Вихователі розширюють знання дітей про своє тіло, надають їм доступну та життєво необхідну інформацію. Через спостереження, ігрові моменти, проблемні ситуації, бесіди та пояснення вихователі підводять дітей до розуміння того, що для зростання та розвитку організму необхідно дотримуватися певного розпорядку дня, правильно харчуватися, займатися фізичною культурою, утримувати тіло в чистоті. Заняття мають послідовний характер, відповідають віку дітей, проходять комбіновано, комплексно та інтегровано. Використовуючи наочність, роздатковий та демонстраційний матеріали, ігри, бесіди, розповіді, вихователі ознайомлюють дітей з правилами безпечного перебування вдома, дитячому садку, на вулиці, стимулюють дотримання дитиною правил дорожнього руху. Особливу увагу вихователі приділяють підбору методів та прийомів для прищеплення навичок особистої гігієни та запобіганню захворювань у дітей: створення ігрових ситуацій, виготовлення та використання наочного матеріалу, художні твори, творчі ігри.

Відвідування занять у групах показало, що вихователі створюють належні умови для мовленнєвого розвитку дітей, підготовлюють: посібники, дидактичний матеріал, обновлюють книжковий фонд, створюють осередок книги. Систематично проводяться заняття з розвитку мови, як тематичні, так і комплексні та інтегровані. На заняттях вихователі навчають дітей слухати та розуміти казки, оповідання, вірші, інструкції до гри, у старших групах вихователі пропонують для вивчення напам'ять невеликі вірші, приказки, прислів’я, скоромовки, загадки. Використовують різноманітні ігри для розвитку фонематичного слуху, правильної звуковимови: «Живий звук», «Ланцюжок слів на певний звук» та багато інших. Вчать дітей складати прості речення з використанням наочності, узгоджувати слова в роді, числі, відмінку, підбирати слова, які означають назву ознаки та назву дії, складати із утворених речень міні-розповіді. У молодших, середніх та старших групах закладу педагогічна робота спрямовується на щоденне поповнення, активізацію та автоматизацію лексичного запасу дітей з усіх освітніх напрямів БКДО. Мовлення вихователів супроводжується такими засобами комунікації, як усмішка, сміх, виразні рухи, пози, жести, міміка - це сприяє емоційно-цілісному розвитку дітей.

Вихователі, помічники вихователів та підмінні вихователі створюють сприятливе розвивальне середовище, в якому гармонійно відбувається спілкування з людьми, об’єктами, предметами побуту, явищами природи, які поповнюють враження про довкілля, світобудову, розвивають цікавість, мовленнєву активність, забезпечують креативний розвиток. Забезпечують організацію різноманітної побутової діяльності, в якій діти навчаються оцінювати, аналізувати власне мовлення.

Але під час мовних занять та в повсякденному житті не звертається увага вихователів на розвиток мовного дихання у дітей, у більшості педагогів не працює прийом повторення, узагальнення.

В групах проводяться консультації для батьків, спрямовані на допомогу сім'ям, щодо формування мовленнєвого спілкування дітей у повсякденні. Вихователі на заняттях розвивають у дітей такі важливі особистісні якості, як спостережливість й розсудливість. На заняттях ефективно використовується уточнення та пояснення, різні методи та прийоми активізації дошкільників.

Вихователі зібрали та систематизували необхідний матеріал (демонстраційний і роздатковий) згідно з віком; дібрали й виготовили різноманітні дидактичні ігри, посібники; у куточку самостійної художньої діяльності створили умови для діяльності дітей; систематично проводять театралізовані вистави, концерти, слухання улюблених казок. Як позитивне, хотілося б відзначити проведення саме інтегрованих занять. Результатом цієї роботи стали вміння дітей сприймати й розуміти українську мову. Вихованці старших груп «Ведмежата», «Лисички», «Зайченята», «Соняшки» майже вільно користуються у повсякденному житті словами, що позначають назви дій, ознак, властивостей предметів, речей, явищ.

У середніх групах «Калинка», «Метелики» діти виконують завдання на місцезнаходження певних звуків, правильно й чітко їх вимовляють. Розрізняють значення слів, що різняться одним звуком. Володіють різною силою голосу (промовляння слів тихо, пошепки, голосніше, голосно). Під час спілкування дошкільників з однолітками та дорослими в різних видах діяльності можна почути правильне вживання граматичних форм дієслів та іменників у множині й однині, чіткі відповіді на запитання, а під час звертання один до одного діти використовують слова ввічливості (добрий день, дякую, до побачення, будь ласка).

Діти молодших груп «Сонечки», «Їжачки» розуміють оповідання, вірші та казки в супроводі дорослого та без нього.

Прослідковується система роботи з підготовки руки дитини до письма, що дає змогу комплексно реалізовувати завдання програми з мовленнєвого розвитку.

Організовуючи різні види діяльності дітей протягом дня, вихователі старших груп Колокол Л.Б., Рєзнікова І.В., Ковальчук О.І., Воробйова Н.В., Дьяченко С.В., Пензій В.В. створюють умови для активного спілкування дітей, обміну думками, судженнями. Це сприяє розвитку комунікативних навичок. Читання художніх творів, та проведення бесід за їх змістом, їх переказ створюють передумови для формування у майбутніх першокласників змістовного усного та писемного мовлення, успішного засвоєння знань.

Діти адекватно співвідносять слова, що означають назву предмета з самим предметом, роблять узагальнення.

Проте висловлюють свою думку не послідовно, шляхом повторення за дорослим. Діти зазначають труднощів при вживанні синонімів, багатозначних слів, при утворенні споріднених слів. А це свідчить про низький рівень формування лексичних умінь у дітей.

З питань розвитку мовлення дітей вихователі груп активно взаємодіють із сім'ями вихованців. Вихователі проводять традиційні форми роботи з батьками. Так, було проведено батьківські збори, консультації, практичні вправи по підготовці дітей до школи. Змістовність матеріалів папки-теки за темою «Мовленнєвий розвиток дітей у підготовці до навчання в школі» активізують відповідальність батьків та поширюють різні форми підготовки дитини до школи вдома.

Слід відзначити ефективність використання демонстраційного матеріалу, оптимальність використання ігрових прийомів, прийомів активізації дітей у групах «Більченята», вихователь Саламаха В.Д., «Їжачки», вихователь Івченко О.О., «Калинка», вихователі Заріцька В.А., Товчигречко А.О., «Метелики», вихователі Агафонова Є.М., Саніна Я.О., «Ведмежата», вихователь КолоколЛ,Б., «Зайченята», вихователі Ковальчук О.І., Воробйова Н.В., вчитель-логопед Фірсова О.В, «Соняшки», вихователі Пензій В.В., Дьяченко С.А., вчитель-логопед Бороздіна Г.О.. Особливо добре в цих групах простежується систематичність й послідовність у подаванні матеріалу.

Під час організації та проведення освітнього процесу з напряму мовленнєвого зростання дошкільників вихователі використовують різні види ігрової діяльності (дидактичні ігри: «У країні мовних слів», «Загадки природи», «Що спочатку, а що – потім», «Іграшок в садку багато», «Визнач звук»; мовленнєво-ритмічні ігри: «Карусель», «На квітучій галявині», «Любимо відпочивати»; інтерактивні ігри «»Коло ідей», «Асоціативна квітка», «Мікрофон», «Ланцюжок»), але роль вихователя здебільшого провідна.

Водночас під час вивчення стану роботи з мовленнєвого розвитку дітей було виявлено низку недоліків.

- У вихователів заняття не ґрунтуються на особистісно-орієнтовній моделі спілкування. Багато часу на заняттях говорять вихователі, які домінують над дітьми й тим самим зменшують мовленнєву активність малюків.

- У групах раннього віку «Мишенята», «Білочки»,вихователі протягом дня мало звертають увагу на розвиток мовленнєвого дихання у дітей.

- У молодших групах «Сонечки», «Їжачки» вихователі обмежено залучають дітей до участі в народних іграх із речитативами, іграх із правилами, під час яких поповнюється, активізується й автоматизується словниковий запас, поглиблюються граматичні вміння, вдосконалюється діалогічне мовлення.

- У середніх групах «Калинка», «Метелики» вихователі припускалися методичної помилки, коли повторювали за дитиною неправильну відповідь, тим самим фіксуючи її в пам’яті дитини.

- Вихователі мало зверталися до власного досвіду дітей для його систематизації, не давали дітям можливості обдумувати своїх відповідей, довести їх правильність, передбачити варіативність.

- Не достатньо використовуються можливості для активізації пізнавальної діяльності дошкільників.

- Необхідні зміни у плануванні роботи з мовленнєвого розвитку: немає системи в плануванні; недостатньо плануються заняття зі складання розповідей та переказу оповідань і, як наслідок, – у дітей недостатньо сформовані навички описового мовлення, складання розповідей та переказу літературних творів.

- Вихователі групи «Сонечки», «Лисички» недостатньо уваги приділяють плануванню індивідуальної роботи з мовленнєвого розвитку, її різноманітності та формі запису у планах.

- У роботі з батьками , з причин карантину на Govid-19, переважають дистанційні форми роботи, які не дають належної можливості розвиватися партнерським відносинам між закладами та батьками.

- Мало заплановано складання оповідань за сюжетними картинками та розв’язання проблемно-пошукових завдань в усіх групах.

- Не завжди враховано результати індивідуальної роботи, унаслідок чого відсутня диференціація завдань для дітей із різним рівнем розвитку (практично в усіх вікових групах).

- Обмежене планування настільно-друкованих, дидактичних ігор мовленнєвого та пізнавального розвитку, розвивально-текстових (у старших групах).

- У більшості груп матеріали для дітей не передбачають вікових особливостей дітей, поступове ускладнення завдань.

- Зміст спільної діяльності одноманітний, кількість дітей, які об’єднуються для виконання певних завдань, незначна.

- Вихователі (практично всіх вікових груп) мало аналізують труднощі та помилки, з якими вони стикаються під час організації та проведення освітнього процесу з питань активізації мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

- Мовлення дитини інтонаційно маловиразне.

- У дітей обмежений активний запас слів, слова необхідно «витягувати» з дітей.

- У папках-пересувках недостатньо рекомендацій щодо використання лексичних ігор, інтерактивних ігор для використання в домашніх умовах.

- Суттєвим недоліком у роботі з батьками є те, що з причин карантину на Govid-19,не проводять відкриті заняття для батьків, хоча питання активізації мовленнєвої та пізнавальної діяльності дітей розглядалися на батьківських зборах.

На основі зазначеного можна зробити висновок: робота з мовленнєвого розвитку дітей проводиться на задовільному рівні, хоча й потребує певних змін.

Доцільно та результативно проводяться різні типи занять, де вихователі надають дітям можливість досліджувати, запитувати, погоджуватися – не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів – це сприяє розвитку пізнавальної активності, збагаченню реалістичної картини світу. На заняттях педагоги навчають дітей виділяти ознаки об’єктів, знаходити подібності і відмінності, систематизують та групують об'єкти.

Але потрібно вчити дітей робити узагальнення, елементарні висновки.

На заняттях із математики з викладачем Товчигречко А О. діти рахують групи предметів в межах десяти, розрізняють процес лічби та його результат, вживають кількісні та порядкові числівники, класифікують предмети за однією із ознак, перегруповують їх за іншими критеріями, порівнюють множини, розуміють найпростіші причинні зв’язки, орієнтуються у просторі (зліва – направо), встановлюють послідовність дій (учора, сьогодні, завтра). Діти знають назви геометричних фігур, розуміють їх особливості, порівнюють їх із об’єктами природи. Але потрібно більше залучати дітей до використання математичних знань у самостійних іграх та побутовій діяльності, в повсякденному житті.

Вихователям слід звернути увагу на індивідуальну роботу з дітьми з пізнавального розвитку, більше використовувати завдання на розвиток уваги, пам'яті, логічного мислення. Потрібно поповнити кількість дидактичних ігор на логічне мислення відповідно до віку дітей та навчити їх грати в парі, в групі однолітків.

В групах проводиться робота з емоційно-цілісного та соціально-морального розвитку дошкільників. Вихователі вчать дошкільників позитивного ставлення до дітей та людей, що навколо. Атмосфера, що створена в групах сприяє виробленню в дітей елементарного чуття межі соціально прийнятої та припустимої поведінки. Вихователі особливу увагу приділяють розвитку в дітей довільної поведінки, елементарної здатності поводитися морально за відсутності контролю з боку дорослого. Такі намагання малюків схвалюються і всіляко підтримуються. За допомогою позитивних оцінок розвивається уміння дітей емоційно відгукуватися на явища, об’єкти, вчинки, дії.У групах створенні сприятливі умови для формування у дітей моральної свідомості, моральних ставлень, моральної діяльності.

Робота по ознайомленню дітей з природою проводиться згідно плану. Використовується спостереження за природою, оточуючим середовищем; робота в куточку природи, праця на Екологічній галявині. При ознайомленні дітей з об'єктами живої та неживої природи використовується усна народна творчість, хвилинки милування, проблемні ситуації.

На достатньому рівні проводиться робота з художньо-естетичного розвитку дітей на музичних заняттях, образотворчій діяльності та у повсякденному житті. Вихователі сприяють реалізації потреби малюків в нових враженнях, вдосконаленню навичок образотворчої діяльності. Діти емоційно сприймають твори образотворчого мистецтва, помічають виразність образу; створюють образи, предмети з характерними ознаками в лініях, кольорах. Малюють людей, птахів, тварин, дерева, будівлі, транспорт технікою гуаші, олівцями та іншого матеріалу. Діти вміють використовувати елементи візерунка: лінії, мазки, крапки, кільця, вдало розміщують узор відповідно до форми паперу. Під час виконання сюжетного малюнку виділяють головне кольором, розміром, дотримуючись взаємозв’язку між предметами, активно включають в сюжет зображення людини. При самостійній художній діяльності в сюжетному малюнку діти передають враження від спостережень за природою, святами, розвагами, оповідками.Вихователі використовують нетрадиційне малювання: пальчиком, печатання, лекало, – це розвиває творчість дітей.

Вихователям потрібно більше планувати декоративного малювання: малювати за мотивами української вишивки, кераміки, килимарства та народної іграшки; збагатити матеріал в куточках самостійної художньої діяльності.

Навчаючи дітей ліпленню, вихователі використовують пластилін, глину, солоне тісто. Діти вміють користуватися прийомами: загострювання, примазування, вдавлювання, защипування, згладжування, загинання. Вихователі вчать дітей прикрашати вироби декоративними елементами, використовуючи стеку. У більшості груп дієва, естетично оформлена виставка дитячих робіт.

Під час роботи з аплікації діти самостійно вирізають круги із квадратів та овали із прямокутників, смужки різного розміру та довжини, різні геометричні фігури. Вихованці викладають та наклеюють зображення предметів з окремих самостійно вирізаних частин, рівномірно розподіляють клей на площині об’єкта, заповнюють всю площину аркуша. Але вихователям слід звернути увагу на правильність рухів рук дитини при вирізанні, на вміння дітей тримати ножиці та працювати з ними.

Під час організації конструювання та будівельних ігор вихователі не організовують позачергове заняття, а спонукають дітей до певного виду діяльності різними способами, заохочувати їх до самовираження. Необхідно звернути увагу на вибір мотивів та сюжету для даних видів діяльності, враховувати не тільки складність операцій та навики дітей, а й очікувану якість виконання роботи, щоб по достоїнству оцінити працю дитини. Необхідно систематизувати роботу із конструювання: з будівельним матеріалом, з папером.

На музичних заняттях вихователі працюють в тісному контакті з музичними керівниками Потурвай О.В., Клаус І.Г. Діти володіють елементарними навиками співу. Педагоги сприяють розвитку у дошкільників рухливості та вправності, навчають сприймати та відгукуватися на різний ритм та мелодію, ознайомлюють із музичними творами. Вихователі активно беруть участь в показі рухів при розучуванні нових вправ та таночків, контролюють правильність виконання їх всіма дітьми. Але потрібно для закріплення вивченого використовувати музично-дидактичні ігри в групах.

Вихователі старших груп разом з практичнимпсихологом спрямовують зусилля на формування у майбутніх дошкільників шкільної зрілості під час проведення розвиваючих занять, тренінгів, ігор. Практичне вивчення психологічної готовності дітей до школи проводиться за допомогою комплексу діагностичних методик. Результати діагностування аналізуються у таблиці, що дає можливість подальшої поглибленої роботи з дітьми.

Також було здійснено вивчення стану ігрової діяльності дошкільників у формі спостереження за грою малят, аналізом планування прийомів керування різними видами ігор, бесід з дітьми, бесід з вихователями, моніторингу тематики та сюжетів ігор, спостережень за діяльністю вихователів у процесі керування грою.

У відповідності до Базового компонента дошкільної освіти та комплексної освітньої програми для дітей раннього та передшкільного віку «Стежинки у Всесвіт» та програми розвитку дітей середнього дошкільного віку «Впевнений старт» для дошкільнят у закладах створене належне ігрове середовище, а саме:

  • · атрибути для сюжетно-рольових, рухливих ігор, ігор-драматизацій;
  • · організовано тематичні куточки, що підказують зміст гри;
  • · ігровий матеріал розміщений в доступному для дітей місці.

Створене розвивально-ігрове середовище та соціокультурне оточення спонукають дітей до активної ігрової діяльності. Усі ігрові зони у групах оформлені у відповідності до вікових вимог, наповнені матеріалами, які дають змогу дітям перебувати в позиції активного діяча, включають можливість реалізації самостійної та вільної творчої діяльності.

Недоліком у всіх вікових групах є відведення недостатньо місця для всіх видів ігор; не забезпечені групові приміщення сучасними, багатофункціональними мобільними дитячими меблями для ігрових зон; не у всіх групах є куточки для сюжетно-рольових ігор, театральної діяльності, музичних інструментів.

Аналіз перспективних планів освітньої роботи свідчить про системний підхід до організації ігрової діяльності. Щоденно педагоги планують рухливі, дидактичні, сюжетно-рольові ігри, 2-3 рази на тиждень - конструктивно-будівельні, театралізовані, народні ігри. В планах вказуються види ігрової діяльності. При плануванні дидактичних, народних ігор вихователі дотримуються принципу сезонності.

Спостереження за роботою педагогічних працівників та аналіз планів освітнього процесу дає можливість прослідкувати взаємозв'язок ігрової діяльності з іншими видами: в дидактичних, сюжетно-рольових іграх закріплюються знання про навколишній світ, працю дорослих та їх взаємовідносини, в процесі театралізованих ігор закріплюються знання з художньої літератури, в процесі конструктивно-будівельних ігор закріплюються знання про навколишній світ та з логіко-математичного розвитку, в процесі трудової гри відтворюються трудові дії дорослих, художньо-мовленнєві ігри передують читанню, переказ художніх літературних творів, вивчення віршів. Педагоги достатньо часу передбачають для ігрової діяльності у режимі дня.

Роль вихователя в організації ігрової діяльності визначається віком дітей, сформованістю ігрових умінь. Так, у молодших групах «Сонечки», «Їжачки» на етапі зародження самодіяльної спільної гри вихователі моделюють предметно-ігрове середовище, створюють ігрові ситуації, використовують яскраві іграшки, допомагають в розподілі ролей, беруть безпосередню участь у грі. Рівень розвитку компетентності дітей в ігровій діяльності та рівень сформованості ігрового партнерства відповідає віку дітей та вимогам програми для дітей раннього та передшкільного віку «Стежинки у Всесвіт» Діти молодшого дошкільного віку вміють гратися з іграшками (ляльками, машинами, тваринками), вибирають іграшки відповідно до ігрового задуму, позначають дії словами, застосовують у грі предмети-замінники. Вихованці вміють гратися без конфліктів невеличкими групами по 2-4 дітей, ділитися іграшками, домовляються про почергове виконання найбільш «популярних» ролей (лікаря, продавця), доброзичливо відносяться одне до одного.

Набуття рухового досвіду дітей у групах молодшого та середнього дошкільного віку сприяють рухливі ігри, які організовуються педагогами протягом дня, враховуючи індивідуальні особливості та можливості кожного вихованця. Використовуються ігри різної рухливості в залежності від сезонних умов. Під час ігор забезпечується робота великих м'язів, різноманітність рухів. Перед початком гри педагоги зацікавлюють нею дошкільників, викладають зміст чітко та лаконічно. Ведучих в іграх вихователі в основному призначають за бажанням або з допомогою лічилок. Ігри вихователі закінчують вчасно, виходячи з самопочуття дітей, емоційного настрою.

Дидактичні та народні ігри проводяться під час занять для полегшення та пожвавлення освітнього процесу, індивідуальної роботи, прогулянок та інших режимних моментів. Поєднання ігрової та освітньої мети окрім правильно виконаного завдання дало дітям задоволення, адже розумове завдання розв'язувалося в ході доступної для дітей діяльності, яка зберігає ознаки гри. Ігрові вміння набуті під час дидактичних ігор діти використовують під час сюжетно-рольових ігор.

Провідне місце в житті дошкільнят (зокрема у старшому дошкільному віці) займає сюжетно-рольова гра, в якій діти відображають знання про довкілля, працю дорослих, а також власні вміння та навички ігрової діяльності. Сюжетно-рольовим іграм передують спостереження за працею дорослих, екскурсії, читання художніх творів, дидактичні ігри тощо.

Діти п’ятого-шостого року життя вміють гратися поруч, не заважаючи один одному, об'єднуються в групи по двоє-троє дітей. Підтримують короткочасні ігрові взаємодії на основі інтересу до гри та особистих симпатій. В грі відтворюють прості дії: годують ляльку, лікують, вкладають спати. На основі власних спостережень та знань здобутих під час різних форм роботи наслідують дії дорослих: батьків, працівників та вихователів закладів, лікаря, продавця.

Спостереження за іграми дітей старших груп показали, що вихователі здійснюють вміле керування грою за допомогою поради, заохочення, індивідуальних бесід. Ігрові вміння та навички відповідають віку дітей, вимогам програмидля дітей раннього та передшкільного віку «Стежинки у Всесвіт» . В ході гри діти спілкуються між собою відповідно до обраних ролей.

Розвитку сюжетів ігор сприяє достатня кількість іграшок та атрибутів до сюжетно-рольових ігор, що і доводить експертиза вивчення тематики та сюжетів гри дошкільнят у всіх вікових групах:

  • · молодша - «Магазин», «Сім’я», «Дитячий садок», «Шофери», «Будівельники»;
  • · середня - «Шофери», «Лікарня», «Магазин», «Перукарня», «Дитячий садок», «Будівельники»;
  • · старша - «Лікарня», «Перукарня», «Магазин», «Їдальня», «Транспорт».

За час вивчення ігрової діяльності були проведені наступні ігри: «Яка пора року?», «Хто де живе?», «Що потрібно кухарю для роботи?», «Де чиї дітки?», «Квітка-семицвітка», «Звари борщ», «Склади картину із частин», «Склади вежу», «Знайди потрібну фігуру», «Якого автомобіля не стало?», «Магазин іграшок», «Зберемо ляльку на свято», «Влаштуємо ляльці спальну кімнату», «Якої іграшки не стало?», «Розкажи про іграшку», «Пограємось з братиком паперовим човником», «Один – багато», «Погодуємо зайчика», «Де чия мама?», «Хто що їсть?», «У саду чи на городі?», «Чарівний мішечок», «Що зайве?», «Хто як кричить?», «Весела прогулянка», «Скажи пестливо», «Чого не стало?». У формуванні ігрової діяльності переважно використовують такі методи, як участь у грі, спостереження.

Вихователі підібрали різні форми роботи з батьками з питань ігрової діяльності дітей. Так, підібрано консультації для батьків «Граємося з дитиною всією родиною», «Улюблена домашня іграшка як запорука успішної адаптації до умов дитячого садка» та індивідуальні бесіди «Як оформити дитячий та ігровий куточок», «Як організувати ігри-розваги з малюками вдома», «У які рухливі ігри грати з дітьми», «Граючись, навчаємося»; розробили пам’ятки для батьків «Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку», «Батькам про гру дитини»; поради батькам: «У чому переваги м'якої іграшки», «Роль гри у розвитку старшого дошкільника»; бесідиз батьками «Ігри з дошкільнятами в родині».

Поряд з позитивним у роботі з організації ігрової діяльності дошкільнят є також і недоліки, над вирішенням яких потрібно працювати. Так, реалізуючи завдання програмидля дітей раннього та передшкільного віку «Стежинки у Всесвіт» педагоги у процесі ігрової діяльності не розвивають базових якостей, притаманних представникам різної статі. Під час організації ігрової діяльності молоді спеціалісти Данічкіна Т.В., Лях А.І., Кобиляцька А.Р. не завжди здійснювали особистісно-орієнтований підхід до малюків. У процесі сюжетно-рольових ігор недостатньо уваги приділяли активізації мовлення, збагаченню та розширенню словника, ігри дітей були недовготривалі.

При плануванні ігрової діяльності вихователями не систематично враховується розвиток сюжету рольової гри, системність ігор-драматизацій та народних ігор. Недостатньо атрибутів для ігор «Лікарня», «Перукарня» «Магазин», «Будівельник». Також недостатня увага приділяється створенню умов та організації театралізованих ігор вихователями в дошкільних групах, оскільки в деяких групах в недостатній кількості нетрадиційних видів театру (коробок, конусів, ложок, кульок тощо), не належно обладнана зона театралізованої діяльності.

Організовуючи ігрову діяльність вихователі використовують яскраве обладнання, беруть на себе керуючу роль. Велику увагу приділяють підготовчому етапу гри, але недостатньо вчать будувати сюжетну лінію гри, мало спираються на знання дітей. Вихователям слід звернути увагу на систематичне проведення сюжетно-рольових, режисерських, настільно-друкованих ігор, розвивати ігрові навики вихованців.

Вихователі дітей груп раннього віку створили належні умови для ігор із піском, але мало використовують дану ігрову діяльність.

Спостереження за проведенням занять із художньої праці свідчить, що вихователі не постійно стежать за правильністю пози дітей за столами

50 % усіх вихованців мають низький рівень знань та практичних умінь з культури праці:

- планування етапів діяльності;

- організації робочого місця;

- уміння раціонально використовувати знаряддя та матеріали праці;

- уміння порівнювати результат із запланованим.

Вихователі не забезпечують диференційованого підходу до дітей, у яких недостатньо розвинені трудові навички; при оцінювані результатів роботи дітей не підкреслюють їхніх досягнень у праці, не звертають уваги на якість кожної окремої трудової дії. Оцінка праці обмежується словами «молодець», «неправильно», тому діти мають низький рівень знань, самоконтролю та практичних навичок із культури праці, відчувають певні труднощі щодо висловлювань із приводу власної старанності, самостійності, умілості, винахідливості. Вихованці здебільшого не виявляють готовності виправляти помилки, вносити корективи у продукт праці, у разі потреби переробити його.

При організації праці дітей на природі вихователі майже не вирішують завдань екологічного виховання. У плануванні роботи вихователями недостатньо простежується подання знань про взаємозв'язки у природі, розуміння її цінності для життя людини, активізація діяльності дітей на покращення природного середовища, організація їх пошуково-дослідницької роботи.

Перевіркою встановлено, що вихователі приділяють не належну увагу питанням планування освітнього процесу з народознавства. Тематика занять з народознавства відображена в щомісячних перспективних планах роботи, при цьому враховуються види дитячої діяльності, їх чергування: розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, малювання, ліплення, аплікація, музичні заняття та розваги. Слід відзначити, що куточки з українознавства обладнані в окремо виділеному місці; його зміст: книги, ілюстрації, колекції, альбоми, журнали, календарі, національна символіка. Матеріал відповідає віку та адаптований до роботи з дітьми. В групах достатньо літератури з українознавства.

Але є недоліки, які необхідно усунути. Перш за все, недостатньо уваги приділяється індивідуальній роботі з дітьми по українознавству. В роботі з батьками питання з народознавства здебільшого випускається з уваги: його необхідно включити на розгляд батьківських зборів, у куточках для батьків недостатня кількість матеріалів з даної тематики.

Календарні плани роботи вихователів відображають розгорнуту роботу з дітьми на заняттях, а саме, програмовий зміст, де чітко вказані навчальні, розвивальні та виховні завдання, обладнання та матеріал, що використовуються під час занять, наочні та демонстраційні зразки, роздатковий матеріал. У групах раннього віку та молодших групах вихователі під час ігор використовують забавлянки, потішки, в середніх та старшій групах вивчають приказки, мирилки, лічилки, заклички. Під час ознайомлення дітей з природою знайомлять дошкільників з прикметами, прислів'ями, відповідно пір року.

Вивчаючи діяльність вихователів груп щодо роботи з батьками вихованців, можна зробити висновок, що робота проводиться у вигляді бесід, консультацій здебільшого використовуючи дистанційний підхід, вайбер-групу для батьків. Оформлені батьківські куточки, папки-передвижки, де постійно висвітлюється необхідна інформація. Вихователі активно співпрацюють із батьківським комітетом. Документація ведеться відповідно до вимог та оформлення.

Професійна компетентність, креативність, творчий підхід, педагогічна імпровізація педагогів дитячого садка дозволяє самим вибирати форми, методи, прийоми навчання в кожній конкретній ситуації взаємодії з дитиною. Неповторність і унікальність особистості кожної дитини, підтримка його індивідуальних інтересів і потреб дає педагогам можливість здійснювати індивідуальний підхід в навчанні і вихованні.

Анкетування педагогічних працівників показало їх належну обізнаність з віковими, фізіологічними та психологічними особливостями дітей, з якими вони працюють; відповідність методів та форм роботи з дітьми, які вони використовують в роботі з дітьми, застосування ними індивідуального та диференційованого підходів до кожного здобувача дошкільної освіти.

Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти.

Планування освітньої роботи — обов’язковий елемент щоденної роботи педагога, адже забезпечує системність, послідовність та комплексність в організації діяльності з дітьми. Чинне законодавство визначає План роботи обов’язковим документом, за формування та зберігання якого відповідає педагог закладу. Планування освітнього процесу у закладі забезпечує досягнення очікуваних результатів, передбачених для даного віку здобувачів освіти чинною освітньою програмою;освітня програма відповідає планування освітнього процесу,зміст планування освітнього процесу відповідає очікуваним сформованим компетентностям дітей відповідно до освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти; у плануванні освітнього процесу простежується реалізація компетентнісного та діяльнісного підходів. Перспективний план висвітлює напрями роботи педагога на тривалий період: тиждень, місяць, квартал. Така форма планування, дає змогу бачити перспективу. Вихователь-методист для отримання інформації щодо планування освітнього процесу та визначення його якості систематично аналізує його результативність, а педагоги враховують результати аналізу, щоб вдосконалювати освітню діяльність.

Для розвитку у дітей стійкого пізнавального інтересу педагоги докладають неабияких зусиль. Перед ними стоїть завдання зробити заняття цікавим і насиченим інформацією, яка спонукала б дітей до активної пізнавальної діяльності. Лише такий підхід до організації освітнього процесу сприятиме розвитку розумових здібностей дітей. Адже саме здивування будить думку і веде до розуміння. У закладі педагоги фіксують досягнення у особистих портфоліо, досвідчені педагоги узагальнюють досвід своєї роботи; поширюють свій досвід роботи під час проведення відкритих переглядів; діляться розробками, планами-конспектами, сценаріями навчальних занять; педагоги вдосконалюють свої навички з використання ІКТ.

Проаналізувавши результати анкетування педагогів, визначено дотримання працівниками закладу чинного законодавства щодо використання державної мови під час освітнього процесу, у професійному спілкуванні, у роботі з батьками дітей.

Педагогічні працівники закладу постійно підвищують свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років відповідно до спеціальних законів; користуються нормою, що загальний обсяг підвищення кваліфікації педагога закладу дошкільної освіти встановлює його засновник. Він не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років. Педагоги підвищують кваліфікацію за різними формами, видами; самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єкти надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

У формуванні професійної майстерності педагогів провідна роль належить, самоосвіті, зокрема участі у різних методичних заходах.

У закладі дошкільної освіти налагоджена практика педагогічного наставництва та інших форм професійної співпраці.

Спираючись на результати педагогічного спостереження та анкетування, можна розподілити педагогів ЗДО за рівнем їх професійної компетентності:

Групи педагогів за результатами діагностики професійної компетентності

Група Кількість балів Рівень професійної компетентності

1 25—30 Оптимальний 13 педагогів

2 16—24 Достатній 9 педагогів

3 15 і менше Критичний 1 педагог

Педагоги закладу тісно співпрацюють з батьками з питань розвитку, навчання та виховання дітей, забезпечують постійний зворотній зв’язок. У роботі з батьками заклад піклується про підвищення рівня їхніх знань щодо розвитку та виховання дітей. Заслуговує на увагу впровадження дистанційних форм спілкування з батьками, особливо під час карантину на GOVID-19, застосування мобільних додатків Messenger, Viber, онлайн-платформи ZOOM.

Щоб забезпечити наступність дошкільної та початкової освіти між комунальними закладами освіти «Дніпрорудненська спеціалізованашкола І-ІІІ ступенів «Талант» та закладом дошкільної освіти №7 «Талант» укладено угоду про співпрацю, у якій визначено мету співпраці, права та обов’язки кожного закладу. Угоду укладено директорами закладів всерпні.

Методична робота щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти здійснюється за інформаційно-просвітницьким і практичним напрямами та передбачає різні форми методичної роботи, переважно застосовуючи мобільні додатки Messenger, Viber, онлайн-платформи ZOOM.

Успішність та ефективність будь-якої діяльності залежить насамперед від правильно поставлених завдань.

Методичний кабінет закладу є центром методичної допомоги педагогічним працівникам та поширення серед батьків психолого-педагогічних знань щодо забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Методичний кабінет закладу надає методичну допомогу педагогічним працівникам щодо їх професійного розвитку, підвищення кваліфікації, професійної компетентності.

Для методичного кабінету в закладі на другому поверсі відведено окреме приміщення, яке естетично оформлене, оснащене сучасними меблями, обладнане індивідуальними місцями для роботи кожному педагогу. Для забезпечення вільного доступу та швидкого орієнтування у наповнені методичного кабінету всі матеріали згруповані за розділами.Для забезпечення вільного пошуку педагогом необхідних навчально-методичних матеріалів вихователем - методистом систематизований інформаційний та дидактичний фонди методичного кабінету і створена картотека, завданням якої є допомога педагогам у підборі необхідного матеріалу чи літератури. Важливим інформаційним атрибутом методичного кабінету є стенди. В рубриці «Методичний вісник» висвітлюються плани методичних та інших загальних заходів на місяць, графіки проведення перевірок, календар визначних дат, тощо. На даний час у закладі дошкільної освіти функціонує 20 одиниць комп'ютерної техніки (7 комп’ютерів, 5 ноутбуків, 7 принтерів «три в одному», 1 мультімедійний проектор, 1 цифрова камера), весь педагогічний колектив володіє знаннями користання комп’ютером, кожна група і навчальні кабінети закладу забезпечені телевізорами.

В закладі створено і віртуальне розвивальне середовище. Віртуальна методична скарбничка директора та методиста зберігає всі робочі матеріали, дає можливість легко і доступно взаємодіяти з педагогами. Два Googl - диска, які є банком електронних освітніх ресурсів, і регламентують діяльність: віртуальної методичної скарбнички вихователя – методиста, віртуального методичного кабінету, як сучасного інформаційно-методичного простору для педагогів. Розділи ВМК: нормативно-правова база, періодичні видання, вебінари, банк інноваційних технологій,Освітні напрями БКДО, самоосвіта, психологічна служба, балакучий язичок, уроки дизайну.

Управлінські процеси закладу дошкільної освіти.

У закладі дошкільної освіти є документ, що визначає стратегію розвитку закладу», є план роботи на навчальний рік та літній період, розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти; сформована й функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти. Документи оприлюднені на сайті. Творча група спроєктувала бажаний стан закладу, що містить місію, цінності, основні принципи діяльності, цілі, візію (бачення майбутнього) та конкретні заходи з реалізації стратегії. Під час розроблення стратегії розвитку члени групи враховували засади державної політики у галузі освіти, чинне законодавство, положення статуту закладу. Стратегію розвитку заклад реалізує через систему планування.

Основою такої системи є план роботи закладу на рік. Під час вивчення плану роботи визначили здійснення планування роботи закладу та відстеження результативності його діяльності; план роботи на навчальний рік та літній період розроблено з урахуванням пріоритетів, визначених у стратегії розвитку, на засадах аналізу діяльності (самооцінювання) за минулий період. Переглянувши протоколи засідань педагогічної ради з’ясували, що результати роботи закладу розглядаються на засіданнях педагогічної ради. Оцінили, що річне планування охоплює всі напрями функціонування та розвитку закладу;завдання плану роботи є зрозумілими для педагогів та батьків;виконання завдань є вимірюваним.

Важливим завданням, яке покладається на керівника закладу,— створити комфортний психологічний клімат для всіх учасників освітнього процесу. Проаналізувавши результати анкетування з даного питання визначено, що у колективі панує сприятливий психологічним клімат завдяки досягненням у професійній діяльності, тісним міжособистісним контактам та відсутності конфліктів у працівників переважає почуття задоволення своїм статусом, позитивне ставлення до самих себе, що, в свою чергу, сприяє активності працівників, вияву їх творчої енергії. Водночас вимогливе ставлення працівників один до одного, доброзичлива критика сприяють становленню адекватної самооцінки, саморегуляції та самоконтролю.

Заклад на виконання статті 30 Закону України «Про освіту» повинен формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднювати інформацію. В закладі є сформовані відкриті та загальнодоступні ресурси (інформаційні стенди, сайт закладу (teremok.dneprorudnoe.com), сторінка в соціальних мережах); зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства; інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється; інформаційне наповнення сайту різнобічне і призначене для різних категорій користувачів; на сайті зазначається інформація про заклад освіти, номери телефонів, юридична адреса, ел.адреса, інформація про адміністрацію та колектив.

Директор закладу дошкільної освіти формує штат закладу, залучаючи по можливості кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатних нормативів та типу закладу. Постійно мотивує педагогічних працівників до підвищення

Оголошення

Логопедична служба

Якщо вашому малюку необхідна допомога у тому, щоб розмовляти красиво і чітко, вірно будувати слова та речення, збагатити словниковий запас – ми запрошуємо вас до логопедичних груп КДНЗ №7 «Теремок» - «Зайченята» та «Соняшки».

Вчителі-логопеди пропонують Вам широкий спектр логопедичних послуг для дітей 5-го та 6-го року життя з різними порушеннями мовлення, а саме:

Консультація та діагностика ( логопедичне обстеження)

Постановка звуків

Корекція звуковимови

Заняття з розвитку мовлення

Логопедичний массаж

Дізнайтесь про рівень розвитку мовлення вашої дитини – запишіться на безкоштовну консультацію до логопеда!
Запис по тел. 097-780-4689, 097-194-6077

Детальніше

Консультації для батьків